Мітинг відкриття меморіальних дошок

в Добровеличківській спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернат І-ІІІ ступенів

Меморіальні дошки вкриті білою тканиною. По обидві сторони дошки стоїть почесна варта – юнак і дівчина.

Музичний фон – Пливе кача (мінус)

Вед. Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що ти залишила? Пам’ятники, як символ про тих,

хто звеличує рідну землю.

Вед. Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі. Сьогодні в нашій школі появилися  дві пам’ятні дошки, пам’ятні знаки, які знову і знову будуть нагадувати нам , про людей, які своїм життям прославили свою родину, нашу рідну школу, малу Батьківщину.

Вед. Сьогодні ми схиляємо голови в пам'ять випускників нашої школи Рябого Дмитра Володимировича, який загинув при виконанні службового обов’язку в зоні АТО та Юрія Васильовича Обжеляна, письменника, сценариста, людини яка завжди займала активну життєву позицію.

Вед. На мітингу присутні гості: голова районної державної адміністрації Ткаченко Василь Вікторович, заступник голови районної ради Хрущ Сергій Іванович, виконуюча обов’язки селищного голови Погрібніченко Ірина Іванівна, заступник селищного голови Сидір Любов Володимирівна, мама випускника 2008 року Ряба Людмила Миколаївна, вихователь Рябого Діми Закаленко Валентина Михайлівна.

Вед. Родина Обжелянів: мама Таміла Павлівна , батько Василь Микитович, дружина Лариса Олександрівна, сестра Бабич Оксана Василівна з чоловіком Костянтином Володимировичем, племінниця Коваль Катерина Костянтинівна.

Вед. Мітинг присвячений відкриттю меморіальних дошок випускникам Рябому Дмитру Володимировичу та Обжеляну Юрію Васильовичу оголошується відкритим.

(звучить гімн України)

 Вед. З тих, кого знала і знаю в літературі і біля літератури, навряд чи знайду скромнішого від Юрія Обжеляна. Іван Драч колись сказав, що скромність для митця – найкоротший шлях до забуття. Та Юрія Обжеляна не маєм права забути. І насамперед не через те, що був скромним, а що мав талант і значною мірою свій талант реалізував, хоча земне життя йому судилось коротке – він відійшов у вічну межу не зустрівши свого першого серйозного ювілею. Помер за три місяці до п’ятдесятиріччя.

Вед Саме сьогодні йому виповнилось би 53 роки. Біографію його можна втиснути у кілька рядків: народився 8 травня 1962 року у Добровеличківці. Навчався у Добровеличківській школі-інтернат у видатних педагогів Ноги Василя Яковича, Федорової Галини Максимівни, Важинської  Таїсії Василівни, Русової Ірини Кузьмівни та багато інших, де отримав середню освіту (блискучу, з золотою медаллю), вчився в Московському університеті імені Ломоносова (механіко-математичний факультет), з четвертого курсу був призваний на службу в радянську армію (Бєлгород, Митищі – Росія), до університету вже не повернувся, а завершував освіту у Миколаївському педінституті.

Вед Молодим одружився і разом з дружиною став учителювати у сільській школі (село Липняжка), викладав математику. В 1994 році заочно закінчив Московський літературний інститут імені Горького. Навчав дітей у школі (і своїх власних двох синів Вадима та Богдана), писав художню прозу, кіносценарії. 2000-ого року переміг у обласному літературному конкурсі, результатом перемоги стала видана книга оповідань «Побратими». А в 2004 році за ту книгу прийняли його у Спілку письменників. І ще кілька разів його прізвище з’являлося серед переможців і дипломантів всеукраїнського конкурсу «Коронація слова».

Вед.За сценаріями Юрія Обжеляна на екрани вийшли два багатосерійні фільми про українських композиторів XVIII століття Максима Березовського і Дмитра Бортнянського.

Вед. Слово надається Важинській Таїсії Василівні, вчителю математики Юрія Васильовича.

Вед. Почесне право відкрити меморіальну дошку пам’яті члену спілки письменників, талановитому літератору, письменнику, кіносценаристу, видатному педагогу Обжеляну Юрію Васильовичу надається заступнику голови районної ради Хрущу Сергію Івановичу та президенту учнівського парламенту Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Русіній Тетяні.

Вед. Слово надається заступнику голови районної ради Хрущу Сергію Івановичу.

Вед. Не вилікувати пам'ять

Кроваву пам'ять не випити до дна.

Людське горе, солдатська доля,

Чужа війна….

Вед. Хай скрегіт й плач стражденної землі

Досягне й хмар, і сонця, й неба, й Бога.

Хай пом’януться дні, коли сини

Топтали ті важкі дороги.

І скільки, наче масок, чорних плит!

Вони відчули усі біди долі

В нічному небі, де холодний вид

Солдатського і людського болю.

Вед. 15 липня 2014 року чорний список добровеличківських солдатів, які загинули під час збройного протистояння на Сході, поповнився ще одним іменем – Рябого Дмитра Володимирович.

Вед. Рябий Діма народився 8 листопада 1992 року в Добровеличківці. Навчаючись в стінах  нашої школи він виріс життєлюбним молодим хлопцем, який любив усе і всіх, а надто любив Батьківщину. На захист суверенності якої став в перших рядах. Він виріс справжнім патріотом.

Вед. У 2008 році вступив до Піщанобрідського професійно- аграрного ліцею. Але справжнього себе знайшов у військовій справі. Після служби в рядах української армії залишився  служити по контракту в військовій частині А 0680 міста Кіровограда у 3–тьому окремому полку спеціального призначення кулеметником.

Вед. В результаті мінометного обстрілу поблизу міста Ізварино Луганської області 15 липня 2014 року загинув захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави у зоні АТО. Указом президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року «Про відзначення державними нагородами» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, старшого солдата Рябого Дмитра Володимировича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Вед. Слово надається  голові районної державної адміністрації Ткаченку Василю Вікторовичу.

Вед. Слова невичерпного смутку говорить вихователь, який протягом 9 років виховував Діму, як рідного сина - Закаленко Валентина Михайлівна .

Музичний фон пливе кача (плюс)

Вед. Почесне право відкрити пам’ятний знак воїну, який виконував обов’язок перед Батьківщиною в зоні АТО  надається  голові районної державної адміністрації Ткаченку Василю Вікторовичу та кращій учениці Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Г оман Тетяні.

Вед. Ми гордимося, Дмитре, твоїм подвигом, у наших серцях вічно буде жити пам'ять про тебе.

Вед. До освячення меморіальних дошок запрошуємо отця Віталія.

Вед. Нехай їх коротке життя і громадянський обов’язок перед Батьківщиною стануть для нас уроком справи честі і гідності.

Вед. Настала хвилина мовчання на мить,

і над полум’ям Вічним кожен мовчить.

І спогад приходить, мов тихе зітхання.

Застигли усі у хвилині мовчання.

Вед. Мітинг присвячений відкриттю меморіальних дошок оголошується закритим.

(Звучить гімн)

Вед. Запрошуємо покласти квіти до пам’ятних знаків та на могили Юрію Васильовичу Обжеляну та Рябому Дмитру Володимировичу.